Військовий саботаж: постачальники погрожують припинити забезпечення армії одягом
При цьому кваліфікаційними критеріями до торгів було передбачено залучення саме українських підприємств. Що тоді сталось і чому виробники знову влаштували обструкцію Міноборони, розбирались у виданні Цензор.НЕТ.
95 % закупівель “Державного оператора тилу” відбувається на відкритих торгах у системі Prozorro. І більшість з них успішні. Наймасштабніший збій стався навесні минулого року, коли ДОТ не зміг законтрактувати закупівлю харчів на другий квартал 2024 року. Тоді всі постачальники відкликали свої пропозиції. А перед тим компанія “Атомсервіс” направила на Міноборони ультимативний лист, де вимагала змінити кваліфікаційні критерії.
У результаті ДОТ змушений був укладати прямі договори, а саме постачання в перші тижні другого кварталу було на межі провалу. І вся ця історія видавалася спланованою виховною акцією старих постачальників.
Але після цього невдалі торги були явищем досить рідкісним.
І ось у травні раптом це явище стало масовим.
Спершу провалились торги на 170 тисяч сорочок поло, потім на 50 тисяч вітровологих захисних штанів, далі на 10 тисяч маскувального костюма, 115 тисяч курток вітровологозахисних зимових та 500 тисяч трусів.
Один з учасників ринку, виробників не влаштувала ціна.
Після цього ДОТ розіслав листи “з метою аналізу альтернативних джерел постачання речового майна для військовослужбовців” з проханням надати цінову пропозицію на перелік товарів, які можуть бути відшиті не в Україні.
У списку костюм літній польовий, куртка вітроволога захисна, кепі, сорочки поло, фуфайки, штани, білизна, мішки спальні, рукавички тактичні. Загалом 23 позиції.
Дуже швидко цей запит розлетівся по соцмережах через певних осіб. У дусі, що ДОТ ображає вітчизняного виробника. І що це за запит з терміном подачі відповіді у 3 дні. Мовляв, під конкретного постачальника.
На запит редакції щодо зриву закупівель та запиту до постачальників імпорту у вівторок ДОТ відповів так:
“Щодо торгів, що не відбулись: По деяких позиціях не відбулись торги через відсутність учасників процедур. Зауважимо, що торги оголошуються завчасно на 3-4 квартали 2025 року згідно з додатковою потребою доведеної на вивільнений фінансовий ресурс. Неуспішні процедури не вплинуть на безперервність постачання”, – сказано у відповіді ДОТ.
“Щодо запитів на імпорт товарів. Запит на інформацію є звичним механізмом ДОТ в рамках аналізу ринку. Він застосовується для розуміння пропозиції, справедливої ціни та спроможностей. Як і раніше, ДОТ застосовує додатковий критерій локалізації в тендерах задля підтримки національного виробника. Проте, забезпечення Збройних Сил України лишається першочерговим пріоритетом ДОТ”, – зазначили у пресслужбі агенції.
У середу в полеміку вступив один з ключових виробників, власник “Текстиль Контакту” Олександр Соколовський. Він підтвердив версію про те, що українські виробники вважають ціну ДОТ низькою.
“… багато останніх травневих торгів не відбулися, бо ніхто на них з вітчизняних виробників не подався. Так а що вас здивувало, якщо в ціх торгах ви чомусь поставили очікувану вартість на 13-27% нижче ніж в минулому році (в якому і так ми працювали на межі рентабельності). Крім того – а хто заважав імпортерам (до яких цей запит) вийти на ці відкриті в Prozorro торги і порадувати ДОТ економією бюджету?”, – написав Соколовський у Facebook.
“Тому незважаючи на те, що багато фабрик зараз без роботи, ніхто з реальних виробничників не буде підписувати контракти з цінами нижче собівартості. Бо так це не працює. І інакше дійсно треба шукати дешевий імпорт, який апріорі якісним бути не може. Хоча зрозуміло, що під тиском його можуть навіть і прийняти, але потім цю невідповідність відчують вже наші бійці на фронті. На жаль про них імпортери – бракороби не думають”, – додав він.
Чи правий у своїх претензіях Соколовський, подивимось.
Далі порівняльна таблиця цін на товари, щодо яких були зірвані торги:
Як видно з таблиці, лише ціна на штани в травні була вищою, ніж у грудні. Решта ж позицій були дійсно нижчими в середньому на 20 % за попередні.
Тому претензії виробників геть не безпідставні.
“Дуже дивно, шановний DOT, побачити таку розсилку, особливо після того, як ви в минулому році переконалися, що демпінгова ціна пропозиції від імпортерів – це потім як правило або невідповідна якість, або зрив контрактів. А потім ще й судові тяжби з цими імпортерами, бо вони і штрафні санкції відсуджують, та ще й не хочуть передоплату повертати після того, як ДОТ розриває угоди через непостачання продукції. Так навіщо вам це знов?”, – обурився Соколовський.
Ця репліка одного з ключових постачальників вочевидь стосується вже добре відомого скандалу з компанією “Фармінко”. Яка в березні минулого року виграла тендери на відшиття 75 тисяч курток за дуже низькими цінами, але на пів року прострочила терміни поставки. А потім більшість курток, які були відшиті у В’єтнамі, не були прийняті управлінням якості Міноборони.
Минулого року українські виробники вже звинувачували Міноборони в тому, що воно утискає їх інтереси. Але тоді вони це робили здебільшого тихо.
Єдиний, хто влаштував публічний скандал, був Олег Мітрохін, один з найбільших виробників.
Останній місяць Мітрохін став предметом “розслідувань” телеграм-каналу “Джокер”, через що бізнесмен навіть звернувся до СБУ.
В останній з версій телеграм-каналу саме Мітрохін організував таку “цехову змову”, через яку постачальники відмовились від торгів.
Відповідати на запитання, правда це чи ні, співрозмовники редакції не стали.
Так чи інакше, об’єктивна проблема є – українські виробники дійсно не можуть конкурувати за дешевизною з виробниками Китаю, В’єтнаму чи Туреччини.
Але є інша правда. В принципі, давно відомо, що українські виробники також завозять частину своєї продукції з-за кордону. Одна з таких оборудок Мітрохіна розслідується НАБУ.
З іншого боку, це ж не єдина цехова претензія до ДОТ. У лютому був аналогічний скандал через бронежилети. Тоді, правда, торги ніхто не зривав. Але цех був явно невдоволений тим, що ледь не всю потребу у бронежилетам ДОТ пробував віддати компанії-посереднику, яка була куплена за 2 дні до торгів і є представником ізраїльської компанії, яка виробляє бронежилети, щоправда, не 6-го, а четвертого класу.
І історія принаймні частини українських виробників бронежилетів – це не про надприбутки, а про спроби запуститись з нуля.
Український бюджет дійсно дуже обмежений. Оборонна дірка становить 400 мільярдів. І під загрозою навіть виплати зарплат військових. Міноборони з Командуванням сил логістики навіть переглядали закупівлі комплектів харчів у бік зменшення для тих, хто не на лінії зіткнення.
Але якщо іти лише за логікою дешевшої ціни, то тоді можна вбити всіх своїх виробників. А саме вони зрештою платять податки.
Зараз ситуація вже дійшла до того, що в обмін на бронювання працівників (а Міноборони дає його на 100%) деякі виробники погоджуються продавати нижче ринкової вартості.
Але ця історія не може працювати всюди. Бо не всі виробники – “Укрнафта”. І навіть тут ця історія не може тривати вічно.
І в ідеалі, щоб вирішити такі конфлікти, в Міністерстві мав би працювати департамент політики закупівель. Але… цей департамент, скоріше за все, спочине в бозі до початку літа.
Чи не єдиний позитивний результат його діяльності – це створення Колегіального органу з перегляду техумов для товарів, що постачаються ЗСУ.
В решті ж результатів нема. Хоча саме цей департамент мав би організовувати та проводити міжвідомчі групи, щоб знайти й унормувати механізми, які б збалансували інтереси виробників і держави. Жодної групи не було. Впровадження стандартів НАТО виродилось у дострокове об’єднання АОЗ і ДОТ, які вже з минулого тижня сидять в одному офісі.
До речі, цей же департамент мав би докласти руку до того, щоб безпілотники купувались за технічною специфікацією, а не за назвами. Але, схоже, що цю проблему Міноборони переклало на плечі НАЗК.
Зате українське військо стає заручником чергової кризи поганого менеджменту.
Натомість у Міноборони відновлять департамент закупівель, який за своїми функціями дублюватиме ДОТ.
Автор: Тетяна Ніколаєнко
Джерело: Цензор. НЕТ
Распечатать
