Європі буде складно відмовитися від залежності від США у сфері військових технологій, — NYT
Видання The New York Times написало про так звану проблему F-35 – нездатності Європи замінити критичні американські оборонні технології власними, як у випадку зі знаменитим винищувачем-невидимкою від Lockheed Martin. Його передові можливості не мають рівних серед європейських аналогів. Звісно, суть "проблеми F-35" не обмежується тільки літаками.
До прикладу, відомий для українців зенітний ракетний комплекс Patriot також імпортується з Америки, як і ракетні пускові установки, сучасні безпілотники, далекобійна артилерія із супутниковим наведенням, інтегровані системи командування та управління, засоби радіоелектронної та кібервійни, а також більша частина програмного забезпечення, необхідного для їхньої роботи.
"Обіцяні інвестиції створили напруженість. Чи повинні європейські країни будувати власну військову промисловість? Чи дають війна в Україні й загроза мілітаризованої Росії стільки часу на підготовку? Чи їм слід продовжувати інвестувати, принаймні частково, у вже наявні у США передові технології?" – поставили запитання журналісти NYT.
Багато європейських чиновників вважають, що відповідь має бути десь посередині. Такий підхід проглядається в тому, що Європа встановила обмеження щодо того, скільки можна витратити на американське обладнання. Це стосується і флагманської програми фінансування оборони ЄС – кредитної лінії в розмірі 150 мільярдів євро (або 173 мільярди доларів США) для просування спільних закупівель.
Але ці правила не стосуються політик, які вправі вести окремі країни, вільні розподіляти власні ресурси на власний розсуд.
Видання підкреслило, що "проблема F-35" стала ще більш актуальною, оскільки Сполучені Штати заблокували надання Україні деяких видів військової допомоги.
На останньому саміті НАТО європейські країни домовилися витрачати 3,5% річного ВВП кожної країни на основні військові інвестиції, а також додатково 1,5% на військові проєкти. Зобов’язання союзників відповідали вимозі президента США Дональда Трампа "платити більше".
За словами Чарльза Гранта, директора аналітичного Центру європейських реформ, у ЄС по суті є дві школи думки. Одна з точок зору, якої твердо дотримуються французькі чиновники й інститути ЄС, полягає в "європоцентричному" використанні фондів для довгострокового фінансування ВПК.
Це вкрай важливо для того, щоб європейці не були надто залежні від США – яким, як вважає дехто, більше не можна довіряти.
Інша точка зору, яку поділяють країни Північної Європи, Балтії та Польща, полягає в тому, що Європі потрібні можливості просто зараз, зокрема для допомоги Україні, і витрачати кошти можна в менш протекціоністський спосіб.
"Вони вважають, що ми не можемо бути ідеалістами, а повинні діяти зараз і витрачати зараз на Україну", – пояснив Грант. Чиновники в Польщі стверджують, що два ці підходи насправді сумісні.
"Більшість європейських країн, за винятком, можливо, Франції, продовжать закуповувати значну частину своєї зброї зі Сполучених Штатів за рахунок наших національних бюджетів", – заявив журналістам минулого місяця міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Але якщо Європі необхідно мати можливість протистояти Росії самостійно, як наполягають американські чиновники, то, за його словами, Європі також потрібна "вдосконалена оборонна промисловість".
"Ми не можемо імпортувати все зі Сполучених Штатів", – погодився Сікорський.
Змішаний підхід означає, що Європа, швидше за все, залишиться залежною від ключових американських технологій. Деякі політики занепокоєні, що Вашингтон може колись відмовитися від цих контрактів, і це занепокоєння посилюється періодичними сумнівами Трампа щодо зобов’язань НАТО та м’яким тоном президента США до країни-агресорки РФ.
За словами Клаудії Мейджор, експертки з безпеки Німецького фонду Маршалла, ця дилема частково пояснює думку, поширену серед країн Північної Європи й Німеччини, про те, що Європа повинна акцентувати увагу на хороших відносинах з американськими оборонними компаніями – навіть якщо спілкування із Трампом буде напруженим.
Вона впевнена, що такі відносини будуть довгостроковими, оскільки американським компаніям це вигідно. Вони "побоюються бути виключеними з європейського оборонного пирога, який зростає", пояснила Мейджор.
"Вони хочуть залишитися в європейській грі", – заявила вона.
Распечатать
